19 серпня, у перший день фестивалю українська пісенна мова пролунала з великої сцени, відкриваючи дійство. Виступ Фіри прокотився енергетичною хвилею, торкаючи кожного присутнього-цього неможливо було не зауважити. Цікавим був один момент, підслуханий випадково, що музичний критик, в функціях котрого є відбір і рекомендація музичних колективів на стадії відбору почувши першу пісню, з захопленням запитав у головної організаторки Еляни Чєкєне-мовляв-„ хто це так класно дебютує?” На диво для нього, це була Фіра, колектив, стосовно якого він при відборі висловлював перестороги у доцільності запрошення…
Декілька слів про організаторів, учасників і слухачів.
Починаючи від перетину кордону і закінчуючи облаштуванням на місці, Литва тільки приємно дивувала. Організатори представили чудові умови для музикантів-гостей фесту. Варто знати, що фестиваль проводиться з 1991 року і досвід напрацьований зустрічаючою стороною, виливається у дуже добре налагодженій роботі з усіма ланками івенту. Ми, (я, будучи позаштатним учасником в колективі) Фіра, висловлюємо в цьому зв`язку велику подяку головній організаторці фестивалю, пані Elene Cekiene, також нашій кураторці- Jelena Plešak, за теплий прийом і чудові відгуки у нашу адресу в інтрв`ю для литовських ЗМІ.
Музиканти кантрі напрямку, в усіх інтерпретаціях стилю представляли на цього-річному фестивалі широку палітру звучання з чудово обладнаної сцени.
Окремим пунктом хочеться виділити перфекційну роботу стейдж менеджерів, звуко-операторів, монтувальників –цілої команди, професіоналізм котрої в купі з майстерністю виступаючих дарував вісагінським слухачам суцільну насолоду звуком. Перераховувати усіх музикантів не будемо, краще ви це можете для себе зробити самі-відвідавши офіційну сторінку фестивалю та профіль у Facebook:
https://www.facebook.com/visaginocountry/?pnref=story
Єдине варто хіба що зазначити про гурти-учасники те, що це чудові музиканти та теплі- привітні люди. Нагода поспілкуватись трапилась першого дня після виступів, коли проходив Джем( спільні виступи учасників з різних гуртів). З нашої Фіри одразу кілька музикантів стали учасниками. Ігор Марущак(барабани)-чудовий професіонал(цьому свідчили схвальні відгуки усіх присутніх) впевнено підтримав сімейний колектив з Литви. Як відомо музиканти під час виступів довільно замінюють один одного, тож Ігореві трапилась нагода помузикувати з кількома складами .Сергій Степанів (шеф гурту, клавішник) продовжив настрій збірної і викликав неприховане захоплення грою в усіх присутніх. Третім з наших був Влад Бутковський- наш добрий приятель спеціально запрошений нами для підсилення стилістики. Влад мульти-інструменталіст і однією з найсильніших його музичних сторін є гра на губних гармошках, а їх у нього цілий тональний комплект. Не зраджуючи власному темпераментові, Влад встиг пограти на місці барабанщика, клавішника ну і з губною гармошкою і робив він це іскрометно з властивим йому азартом.
Слухачі, місцеві жителі Вісагінаса, та приїжджі запам`ятались ненав`язливою вічливістю, таким ж зацікавленням і захоплевими реакціями на динамічні пісні Фіри і діалог з ними нашої чудової вокалістки Ірини Музики. Пісні, котрі співла Іра, а це переважно кантрі твори, та декілька фолькових речей, природньо, звучали українською і пересторога у нерозумінні слабою тінню, все таки нависала напередодні як в організаторів так і у самих музикантів. Але з перших акордів і перших слів це був блискучий, енергетичний перфоменс, котрий зруйнував бар`єри внутрішні і зовнішні поміж усіма. В такому ж контексті говорили і організатори і це було щире їхнє захоплення і відкриття. Цього дня Ірина виблискувала не тільки вокально( а я свідчу щиро, все-таки не як безпосередній учасник на сцені), але і зовнішньо. Костюм співачки являв собою чудову стилістичну репліку українській орнаментальній пісні та індіанській тематиці в кроях та фактурах. Якийсь феноменальний мікс так віддалених, ніби-то, культур. Своє захоплення вокалісткою, власне свідчили люди котрі підходили для спілкування відразу після виступу.
Резюмуючи останні слова, я хочу сказати, що гурт Фіра, кожен учасник колективу, про кого тут вже згадувалось і про кого ще ні, а це і надзвичайно обдарований, досвідчений гітарист-Сергій Родько та натхненний і талановитий басист-Андрій Рудик показали той максимум в хороших умовах сцени, так що неприхований гонор за наших музикантів не покидав мене цілий час решти нашого перебування у гостинній Литві.
23.08.16 Остап Барановський.
Культурний Код 
Залишити коментар